Хай пробачить мені Т.Г.Шевченко і всі нинішні вчителі школи №24..., але я склала Новий Заповіт)))
Як умру, то поховайте мене біля школи,
Поміж ялинок блакитних, беріз білостволих,
(тільки подалі від розвалених сходів))))
Хай ходять і бачать вчителі ненаситні,
Як вони гублять дітей наших рідних...
Як віддають їм душу батьки -
На фонди всілякі свої копійки.
Як задають в останній момент
Зробити що небуть на завтрашній день...
Як нас дістали плакати, кросворди,
Тести, малюнки і всякі контрольні!!!...
Як нам диктують кого привітати,
А якщо ні - оцінки знижають...
Бог їм суддя, хай живуть собі з миром.
А нам всім Здоров*я, Достатку і Віри!!!
Якщо не ціниться життя,
Де є батьки, і син, дочка,
Де є майбутнє і любов,
Де є довіра і покров...
Нехай летить, те Шпаченя,
На всі боки, на всі вітра,
На всі рибалки "по роботі",
На всі "походи на охоту"....
Так протікають в мене дні
І я втомилась від брехні.
У мене є моя сім*я:
Де є лиш я, мій син, моя дочка...
Когда в быту и суете, мы часто так не замечаем, как наши дети подростают. Давно забыли мы о памперсах, пустушках, еще чуть-чуть - не надо будет в день рождения дарить игрушки. Еще чуть-чуть,сынуля подойдет: - "Мам, мне этот галстук подойдет?". А дочка втихаря накрасит губы, с хитринкой скажет: - "Сегодня я ночую у подруги..." Еще чуть-чуть... А вроде бы совсем недавно и мы такие были, как не странно! Пускай судьбы круговорот у каждого из Вас произойдет! Живите, радуйтесь, любите,друзей и близких берегите! С детьми всегда шагайте в ногу,делите с ними их радость и тревогу! И СЧАСТЬЯ далеко искать не надо,Вы просто оглянитесь - вот, оно же РЯДОМ!!!