Небо поруч...обійми в нього теплі та лагідні.."Поклади голову мені на плече..." Це вже не небо, це інструктор (дай, Боженька, йому здоров'ячка та терпіння), але цілком вписується в загальну концепцію Шкода, що так швидко, що очі не встигли увібрати в себе все, що бачили, і що хмаринка була занадто далека, щоб пролетіти скрізь неї...Але небо ж поруч...
48 рочків промайнуло...Життя крутить свій калейдоскоп з різних подій, наповнений посмішками дітей, зустрічами та розлуками, сльозами від втрат або щастя, північним сяйвом, морозами та сонечком, появою 4 онуків та думками про правнуків...Мамця й тато, вітаю Вас, терпіння Вам одне на одного, розуміння та любові