Херсонці. Вони показали, як боротися за свою свободу. Спершу вони голими руками зупиняли російські танки. Потім виходили на величезні мітинги проти путінського вермахту, мітинги, які і в мирні часи не завжди збирав Херсон. Потім, коли путінські орки почали кидати гранати в натовп і виловлювати найактивніших по домівках, Херсон мав стати типовою російською рабською заляканою провінцією, де кожен тремтить від путінського вертухая. Але не херсонці. Херсонці пішли у підпілля. Вони знищували колаборантів, виловлювали зрадників прямо в їхніх домах. Наводили нашу арту на місця скупчення путінських нацистів. Українців не залякали катування, викрадення, вбивства, які принесли на їхню землю "ви
Удари по енергосистемам України призвели до зворотнього ефекту. Українці вчаться жити автономно, навіть кафе і магазини. Люди купують генератори, екофло, айтішніки перероблють застарілі упси, люди роблять автономні системи з автомобільних генераторів, світлові системи з діодів, купують газові комфорки, все це є в наявності і приходить інтернетом по пошті. Росія продовжує будувати Незалежну Україну в усіх сенсах.
Як це страшно…
Варвари нищать святу землю і святий хліб. Вони, певно, не знають, що такого земля не прощає.
Боже! Бережи Україну.
Ігор Луценко пише:
«Росіяни палять наш хліб.
Спеціальний заряд летить у повітрі. З характерним шумом, ніби лопоче металевими крилами, вибухає у зеніті, і додолу падають повільно кілька палаючих шматків.
Від них займається поле.
Пшениця суха після кількох тижнів спеки, спалахує, як ніби не стебла на полі, а сірники.
Зерна горять яскраво, за лічені секунди вивільняють накопичене в них кількамісячне сонячне сяйво.
Вогонь іде стіною, суцільним фронтом. Поле шкварчить. Звук такий, ніби одночасно працюють кілька сотень пателень.
Полум'я інколи сягає висоти 5