Я прийду з війни і гляну в очі
Тому, хто каже, що
жити не хоче.
Кому набридла
робота, нудне телебачення,
Розповім трішки, що
бачив я...
Кому надто зимно
вночі, сильна спека днем,
Чекали задовго
таксі, змокли під дощем,
Як ми боялись
заснути, навіть на мить,
Від пострілів
"градів", ще й гроза гримить.
Та ми звикли спати
під шум мінометів,
Чергували, щоб інші
"дрімнули"... не в наметі...
Ми спали, там,
брате, у ямах холодних,
Де гріють лиш мрії
і туга за домом.
Бувало, що пили
воду з калюж,
Вечеря для десятка
- один підсмажений вуж.
В нас не було
простуд, а може й були.
Ніхто і ніколи про
це не говорив.
Найстрашніше, до
чого там звикаєш,
Це, що кожного дня
ког
4 червня в Новодністровьку дитина загубила білий телефон Nokia Asha 206. Телефон не дорогий, але все ж подарунок на день народження, дитина дуже засмучена. Велике прохання повернути за винагороду.!!!Можливо хтось щирий відгукнеться...