Зайшов у хату, де живе матуся,
Нарешті тут, нарешті обійму.
Ось я прийшов, я ж обіцяв, що повернуся,
І не залишу більш тебе саму.
Та ненько, чом сидиш сумуєш?
Чому в хустині чорній ти сидиш?
Чому, матусенько, не чуєш?
Чому на зустріч не спішиш?
Та враз усе згадав, як було,
Як йшли під кулями з щитом,
І як націлив снайпер дуло,
У груди куля, завертілось все кругом.
Мене товариш кинувсь рятувати,
До лікарів за куртку потягнув,
З словами: "Друже, рано ще вмирати!"
А що казали далі - я не чув...
А потім полетів неначе птаха,
Ой добре пам"ятаю той політ.
Бачив, як такий же бідолаха
Теж помирав,а з ним - і його світ.
Отут загинув я за Україну,
Зате вже рана в грудях не пече,
У небо пташкою по
Как хорошо, когда есть дочь ... Как Солнце яркая, точь-в-точь !!! Такая ласковая, и родная ... Такая добрая, и золотая !!! Волшебный, сказочный цветочек ... Счастливый, нежный ангелочек ... Луна, что освещает ночь ... Как хорошо, когда есть дочь !!!