Позбавлений свободи вибору у важливому питанні приречений на пожиттєву душевну муку. А ось в цій, дещо перефразованій, українській народній пісні вибір чоловіком таки зроблено.
https://proza.ru/2021/02/06/1000
"... Замираю в ступоре. Передо мной двор первой роты и такой знакомый вход в казарму без крыльца с крутыми ступеньками. Память с трудом очищает двор от зарослей, где были скамейки, курилка. Отсюда, сдав с облегчением в начале июня 1980 года казенное имущество, я ушел, не оглянувшись, чтобы, упаси Бог, никогда сюда не вернуться. Вернулся ..."
https://proza.ru/2014/01/06/1921
(Це фото Володимира Івченка, в одному підрозділі з яким я дослужував останні чотири місяці після Румеля. Володя - другий справа в першому ряду стоячих. Самий верхній зліва - Луценко. Ми його звали "Луцик". В Румелі був гуморним веселим хлопцем. Відразу ж попав на УАЗ-469 служби ПСД, - що може бути краще. "З'їв" його ротн
Ось тут "Луцик" ще в Румелі серед товаришів - другий зліва. Перший зліва - Петя Кисіль - водій Зил-130 (перепрошую, якщо помилився). Далі Луценко (теж перепрошую, що не пам'ятаю ім'я). Наступний - ще один мій земляк Володя Перепелиця - водій 24-ї "волги" командира полку Пахіло. Потраплять у ДТП. Пахіло доволі тяжко. Але свого водія пожаліє - дослужить в Румелі.
Слідом - Гриша Проценко, мій земляк, водій "санітарки". Вже нема. Царство небесне ...
Крайнього праворуч, нажаль, не пам'ятаю.
Фото зроблено біля клумби, на тлі гаражів Апарату. Ліворуч відкриті двері "мойки" ...
"... Дві іржаві роздаточні колонки із зотлілими гумовими шлангами могли б поповнити який-небудь ретро-музей. На одній к
Цього веселуна, чудового товариша, мастака у водінні БТР-60ПБ, певен, багато хто пам'ятає в гарнізоні "Румельсбург" добрим словом. На фото він ще без єфрейторської "лички", якою всі "дєди" страхалися "оскоромити" свій погон. Володя Копаниця вмів так витіювато вознести цей "еполєт", що він і справді сприймався лише як чітка ознака армійської водійської майстерності.
Ми зустрілися в Києві на 28 травня, здається, років з п'ять назад. Я й впізнав його саме по гуморному характеру. Щасти тобі, дорогий колего-однополчанине, в дорозі і всіх необхідних благ тобі на сьомому нашому десятку.
"... - Рядовой Бут! К машине!
Вадим мигом запрыгивает на раскаленную броню БТРа и роняет худое, жилистое
Ось вона - "точка звороту". Вважай, що важіля "реверс" у тебе вже нема. Побачимо, чи здатен ти тиснути на педаль газу. А кермо утримати у вірному напрямку є кому допомогти. Давай, Президенте! Вперед!
https://proza.ru/2020/05/16/745