Іван Олександрович Сироватко асоціюється з відкритістю, доброзичливістю та, звичайно ж, зі спортом… Це ветеран футболу Марківщини та вчитель фізичної культури, якого по сей день поважають і пам'ятають за відданість справі, що виховувала спортивний стержень наступних поколінь.

Село Новобіла є початком життєвого шляху Івана Олександровича. Тут він народився і виріс. В 1974 році закінчив вищий навчальний заклад – факультет фізичного виховання. Далі була служба в армії, по поверненню зайняв місце інструктора по спорту в місцевому колгоспі.
З 1977 року Іван Олександрович Сироватко починає вести уроки фізичної культури в дівчат. На даному робочому місці довелось пропрацювати до 2002 року, тобто 25 років.
Під час учительської роботи відбулось і знайомство з Юрієм Петровичем Зубрицьким. Будування спортивних майданчиків на шкільному стадіоні та виховання спортивного молодого покоління було сумісним. Розуміння спільної мети давало можливість продуктивно та злагоджено працювати. Вихованці та колеги Івана Олександровича досі згадують його непідробну відкритість й уміння знайти підхід до кожного учня.
З 1977 року Іван Сироватко також почав виступати на футбольному полі Марківщини. Займав позицію центрального захисника. Під час гри на позицію центрального захисника покладають багато надій. І, як згадують, тодішні гравці- Іван Олександрович захищав свою позицію майже бездоганно. За надійністю під час гри його зрівнюють з Іваном Васильовичем Плужником. Та через травму голеностопу футбольні змагання для Івана Олександровича Сироватка завершилися достроково…
Та навіть не перебуваючи на полі Іван Сироватко зумів вкласти вагомий внесок в розвиток спорту на Марківщині. Збудовані власними руками спортивні знаряддя досі дають можливість розвиватися наступникам. Багато хто відмічає його небайдужість до чужих проблем і невдач.
Юрій Петрович Зубрицький про Івана Олександровича Сироватко сказав так:
«Мені в житті дуже щастило з людьми, котрі зустрічалися на моєму шляху. Багато хто з них допомагав мені в хвилини відчаю та негараздів. Вони змушували мене вірити в краще… Іноді кожен з нас потребує хоча б моральної допомоги. І я дуже вдячний долі, що мені зустрівся Іван Олександрович Сироватко. Бо в нього наче є особливе відчуття, яке підказує, коли потрібно допомогти.
А його підхід до учнів вчив розвиватися не тільки фізично, а вчив бути людиною. І я думаю з цим багато хто погодиться».
10 вересня 2017 року Івану Олександровичу Сироватку виповнюється 65 років. Вся спортивна спільна Марківщини вітає Івана Олександровича з ювілеєм і бажає невичерпного здоров'я, безмежного щастя та нехай на життєвих дорогах частіше зустрічаються посмішки. Дякуємо за спортивне виховання.
За підготовку даного матеріалу особлива вдячність висловлюється Юрію Петровичу Зубрицькому
ВІКТОРІЯ КЛІЩОВА вересень 2017