Вы еще слушаете и читаете Владимира Высоцкого вместо Васыля Стуса?

Тогда институт наципамяти идет к вам
=======================================================
Директор Украинского института наципамяти Владимир Вятрович, который должен гордиться, что его вспоминают чаще чем Чикатило, в своем Facebook призвал уничтожить фундамент "русского мира"."Не все щупальца "русского мира" такие отвратительные и очевидные, как совок и московская церковь . Некоторые — более симпатичные, изысканные и респектабельные, но не менее опасные. "Ирония судьбы", "восьмое марта", булгаковы, пугачевы и даже высоцкие и цои в руках Кремля — эффективные инструменты напоминания о едином культурном пространстве и инструменты его воспроизведения», — написал он.Также Вятрович выразил возмущение украинцами, вспомнившими о 80-летии со дня рождения Высоцкого. "Деколонизация? В украинском сегменте Facebook 80-летие российского барда и гуляки вспоминали значительно больше, чем такой же юбилей украинского поэта и борца за свободу", — имея в виду 80-летие со дня рождения Васыля Стуса, которое было 8 января и осталось украинцами незамеченным.Васыль Стус (имя которого хотели присвоить Донецкому университету), небесталанный поэт, интересный для узкого круга ценителей, лучше всего, мне кажется, раскрыл темные глубины патологического подсознания отдельных представителей украинской, э-э-э, интеллигенции первого поколения:«У нас немає майбутнього. Коріння нації — тільки в селі, а «хуторянським» народом ми довго не проживем, пам'ятаючи про вплив міста, про армію, про всі інші канали русифікації».«Як же можна миритись з тим особливим інтернаціоналізмом, який може призвести до згуби цілої духовної одиниці людства»...... «Сільське українське населення, колгоспники не мають фактично доступу до міста, не можуть вливатися в міське населення і виносити за межі села українську мову».
«...міське населення в українських містах рекрутується в основному за рахунок наїжджих росіян».«...видно при простих арифметичних підрахунках, що (...) тільки через росіян 4.227.769 українців не мають змоги жити в українських містах. Коли ж добавити сюди ще й євреїв, які майже всі живуть у містах і користуються російською мовою, то серед міського населення буде вже понад 31% неукраїнців (тобто некорінного населення республіки). Отже, понад 5 мільйонів українців не можуть зайняти свого законного місця в містах, не можуть користуватися всіма отими перевагами, які дає життя у місті в порівнянні з помешканням на селі, не можуть брати найактивнішу участь у творенні самої культури української нації. Скільки серед тих понад п'яти мільйонів гине щодня, щогодини безслідно Шевченків, Франків, Бортнянських, Кошиців, Лисенків, Драгоманових, Грушевських, Яворницьких!»«...понад одна чверть [...] співвітчизників, замість того, щоб посісти місце спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою в народному господарстві республіки, продовжують немудрацьке діло Хоми Ґудзя, тобто "живуть на гною, довбаються в гною, їдять на гною і вмирають на гною", аби угноїти собою землю для тих, хто їх вище гною ніколи й не ставив у своїх «генеральних, перспективних планах розвитку народного господарства».