ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ КАВУНА

На диво економний плід кавуна: одним можливо нагодувати цілу сім'ю. А це ж всього-на-всього ягода. Звичайні ягоди мають вагу декілька грамів, а ця важить десятки кілограмів! Давайте прослідкуємо, коли і звідки потрапила вона до нашого столу.
Осередком походження кавуна є Центральна і Південна Африка, а саме спекотна пустеля Калахарі. Батьківщиною звичайних кавунів вважають Судан і територію прилеглу до озера Чад. В Єгипті він був відомий близько 4000 років тому, а за 1500 р. до н.е. його там вже вирощували в культурі. У І-ІІ тисячоліттях до н.е. із Єгипту кавун поширився до Аравії, Сирії, Палестини, Середньої Азії. В Індії кавун був відомий у ІІ тисячолітті до н.е., а звідти він "перекотився" до Персії і Китаю. У Росію на територію Поволжя кавуни потрапили у VIII-X ст. з Індії, Персії, та з Середньої Азії через торгівлю цих країн з Київською Руссю. До Придністров’я та Дону їх завезли з Малої Азії через Вірменію, Грецію. Значне поширення кавунів у цих районах відбулося на початку ХІІІ ст.
Про те, що кавун потрапив до нас зі сходу свідчить і татарське слово-«бахча», що в перекладі українською означає – садок, а також індійсько-персидське слово «арбуз», в перекладі – кавун.
Перше насіння кавуна було знайдено в городищі Серкент в басейні теперішнього Цимлянського моря. Ця знахідка відноситься до періоду VIII ст. н.е. Перші мандрівники в Астрахань періоду ХVІ–ХVІІ століть відмічають розвинуте баштанництво, котрим займалися татари. Із Астрахані баштанництво стало підійматися вверх по Волзі та на західних берегах Дону та Дніпра.
Перші кавуни з Астрахані привозили до Москви в царський двір в ХVII столітті. Їх везли на підводах у підвішеному стані. Після чого почалися досліди з культурою кавуна під Москвою. Із Астрахані в Москву відправляли майстрів-баштанників. Кращими з них так само були татари. Вони їхали в столицю на підводах з астраханською землею. Але, так і не змогли виростити кавуни під Москвою навіть на рідному ґрунті. Невдалим був і досвід з вирощування кавунів в плівкових укриттях.
На даний час більше 95 % світового сортименту кавунів зосереджено на півдні Європи, у Середній Азії, Афганістані, Ірані, Малій Азії, Китаї, Японії, США.
В Україні промислове баштанництво почало розвиватися в ХІХ столітті. Промисловими районами стали Херсонська, Миколаївська та Одеська області. Крім цих районів баштанництво почало поширюватися і в зоні Лісостепу України – Харківській, Київській областях, а також частково в Поліссі – в Чернігівської області. Площа баштану на той час досягала 300 тис. га. У наш час загальна площа під баштанними культурами в світі становить 1,5 млн.га. З них більше половини припадає на країни СНД. В Україні в останні роки висівають баштани на площі приблизно 110–112 тис.га.
Рід кавун налічує п’ять видів, серед них є культурні й дикорослі форми.
Все різномаїття сортів кавуна звичайного (культурного) ділиться на 10 еколого–географічних груп: російську, малоазійську, західноєвропейську, закавказьку, середньоазійську, афганську, індійську, східноазійську, далекосхідну, американську. Російська еколого-географічна група об’єднує сорти кавунів, поширених у Нижньому Поволжі, на Північному Кавказі, у південних районах України, а також скоростиглі сорти, які вирощують у північних районах України, в Західному Сибіру, Північно-Східному Казахстані. Переважна більшість сортів, зареєстрованих в Україні, належить до цієї групи. Кращі з них створені в науково-дослідних селекційних установах України, тому хочу розповісти про них.
Кавун Північне сяйво. Сорт ультраскоростиглий (62–70 днів). Плід округлий, зеленого кольору, без чітко вираженого візерунка. Маса товарного плоду – 1,5–2,0 кг. М’якуш рожевий, соковитий, ніжний, солодкий. Вміст сухої речовини в плодах – 9,7%. Дегустаційна оцінка – 4,0 бали. Урожайність товарних плодів – 15–20 т/га. Дружна віддача урожаю, плоди порційні.
Обрій F1. Ультраскоростиглий. До повної стиглості 73 доби. Огудина довга. Плоди округлі, гладенькі, темно-зелені, без малюнка. Маса товарного плоду – 0,8–2,5 кг (до 3–4 кг). Урожайність – 20 т/га. М’якуш кармінно-червоний, ніжний, соковитий, солодкий. Вміст сухої речовини – 9 %. Дегустаційна оцінка – 4,0 бали. Підвищена стійкість проти фузаріозного в’янення. Основні переваги гібриду – висока однорідність, холодостійкість, дружність достигання, врожайність та скоростиглість.
Кавун Чумак. Сорт середньостиглий (85–95 днів). Плоди середнього розміру – 3,0–4,0 кг (до 6,0 кг), білі, візерунок у вигляді широких шипуватих смуг світло-салатового кольору. М’якуш рожевий, щільний, соковитий, солодкий. Вміст сухої речовини в плодах – 10-11%, загального цукру – 7,6%, вітаміну С – 8,4 мг%. Смакові якості –5,0 бали. Сорт стійкий проти баштанної попелиці, фузаріозного в’янення та до перезрівання плодів. Транспортабельність і лежкість високі.
Кавун Арсенал. Сорт середньостиглий (85–95 днів). Плоди середнього розміру, масою 3,1 кг (до 8,0 кг), зелені, з візерунком у вигляді середніх шипуватих смуг темно-зеленого кольору. М’якуш рожевий, щільний, соковитий, солодкий. Вміст сухої речовини в плодах – 9,7–10,1%, загального цукру – 7,0%, вітаміну С – 7,7 мг%. Сорт столового призначення, транспортабельний, плоди не розтріскується, стійкий до посухи, відносно стійкий до антракнозу і борошнистої роси.
Кавун Скарб. Сорт середньостиглий (86–95 днів). Листок не розсічений. Плоди округлі, зелені з широкими темно-зеленими смугами. М’якуш малиновий, насіння велике ,чорне. Вміст сухої розчинної речовини в плодах – 10,9%. Смакові якості – 4,9 бали. Товарна урожайність –35–45 т/га. Сорт стійкий проти фузаріозного в’янення і антракнозу Плоди зберігаються до двох місяців.
Кавун Зоряний. Сорт середньостиглий (85 днів). Плоди середнього і великого розміру, округлі, інколи овальні, або тупоеліптичні, масою 3,5–4,5 кг, світло-зелені, з візерунком у вигляді темно-зелених вузьких шипуватих смуг. М’якуш малиновий, соковитий, щільний. Вміст сухої розчинної речовин в плодах – 10,2%. Урожайність – 33,0–43,0 т/га. Транспортабельність і лежкість високі.
Кавун Фаворит. Сорт середньоранній (80–85 днів). Плоди циліндричні, довжиною 45–55 см, світло-зелені, візерунок у вигляді крупної мозаїки. Середня маса плоду – 4,5–5,0 кг (до 6–9 кг). М’якуш малиновий, соковитий, солодкий, ніжний. Вміст сухої речовини – 11–12 %, загального цукру – 8,3 %, вітаміну С – 4,7 мг%. Насіння дрібне, світло-коричневе з сіткою. Сорт стійкий проти перезрівання та мацерації плодів. Транспортабельність і лежкість високі.
Січеслав. Середньостиглий. До повної стиглості 77–90 діб. Плід округлий, гладенький, світло-зелений з широкими фестончастими смугами. Маса товарного плоду 2,4 кг (до 5–8 кг). Урожайність до 32 т/га. М’якуш рожевий, середньощільний, соковитий, солодкий. Вміст сухої розчинної речовини – 8–10 %, цукру – 7–8 %. Дегустаційна оцінка – 4,2–4,4 бали. Основні переваги сорту – висока якість плодів, стійкість проти посухи, транспортабельність.
Нікопольський. Середньостиглий. До повної стиглості 84 доби. Плід округлий, гладенький, зелений, з широкими темно-зеленими шипуватими смугами. Маса товарного плоду – 2,7 кг (до 5 кг). Урожайність – 30–40 т/га. М’якуш рожевий, середньощільний, соковитий, солодкий. Вміст сухої розчинної речовини – 10,6 %, цукру – 8 %. Дегустаційна оцінка – 4,1–4,3 бали. Основні переваги сорту – високоврожайний, стійкий проти розтріскування, конкурентоспроможний із сортом Астраханський.
Серпень. Середньостиглий (від масових сходів до достигання 75–113 діб), огудина середньої довжини (1,7–2,0 м). Листок розсічений, середнього розміру, темно-зелений. Плід округлий, середньою масою 2,4 кг. Поверхня плоду гладенька, фон світло-зелений, візерунок у вигляді вузьких шипуватих смуг зеленого кольору. Кора середньої товщини. М’якуш яскраво рожевий, середньої щільності, соковитий, солодкий. Вміст сухої розчинної речовини – 9,5%, загального цукру – 6,6%, вітаміну С – 6,0 мг%. Насіння середнього розміру, коричневого кольору з крапчастістю, шерехувате. Маса 1000 насінин – 100 г. Товарна врожайність – 25 т/га. Основні переваги сорту – пластичність, дружна віддача врожаю, стійкість до посухи, антракнозу.
Мелітопольський 60. Пізньостиглий (вегетаційний період до достигання плодів 90-110 діб). Плід масою 5,4 кг, тупо-еліптичний, зелений, без воскового нальоту, візерунок – темно-зелені шипуваті смуги середнього розміру, м’якуш малиновий, зернистий, дуже солодкий. Урожайність до 35 т/га. Основні переваги сорту – придатний до тривалого зберігання і механізованого збирання, високо транспортабельний. Відносно стійкий проти фузаріозного в’янення і антракнозу.
Сидорка І.В., науковий співробітник Дніпропетровської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва