ДІЯ КОМПЛЕКСУ АГРОПРИЙОМІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КАБАЧКА І ТЕРМІН ЙОГО ПЛОДОНОШЕННЯ

Кабачок відносять до групи найбільш цінних овочевих рослин, плоди якого багаті вуглеводами, вітамінами, мінеральними солями та іншими корисними речовинами. В кабачках технічної стиглості міститься в середньому 5–6% сухих речовин, 2,0–2,5% цукрів, до 30–40 мг% аскорбінової кислоти.
Легка засвоюваність та низька калорійність відіграють важливу роль у дієтичному та дитячому харчуванні населення. Кабачок також покращує сечогінну і жовчогінну дію організму та інше. Крім того, його плоди є прекрасною сировиною для консервної промисловості.
Кабачок в Україні щорічно вирощують на площі біля 25 тис. га. Враховуючи біологічну вибагливість культури до теплових ресурсів 50–60% площ розміщено в зоні Степу та південній частині Лісостепу. Валовий збір плодів становить 400–450 тис. тонн. При цьому, середня урожайність за недотримання технології вирощування і низької культури землеробства складає всього 17–20 т/га (при потенційній – 60–80 т/га).
Традиційна технологія вирощування кабачка передбачає надходження продукції з поля в основному лише в першій половині літа, і в неповній мірі задовольняє постачання продукції для консервної промисловості в більш пізні строки. В той же час, значна кількість тепла, сонячної інсоляції, довгий безморозний період і наявність зрошення дозволяють значно підвищити урожайність і період постачання плодів з відкритого грунту впродовж літньо- осіннього періоду за використання весняних і літніх строків сівби сортів і гібридів різного строку дозрівання. При краплинному зрошенні перевага надається гібридам, тому що більшість сортів кабачка, поряд з багатьма позитивними якостями, мають два основні недоліки – понижену польову схожість насіння і нестабільну врожайність. Гібриди відзначаються від сортів дружньою віддачею врожаю, відкритим типом куща, вирівняністю плодів і мають потенційну врожайність вище на 25–30%.
При вирощуванні кабачка найчастіше використовують сорти вітчизняної селекції (Гайдамака, Золотинка, Грибовський 37, інші) та іноземні гібриди –Іскандер, Кавілі тощо.
Підготовка грунту і внесення добрив. Відразу після збирання попередника поле обробляють дисковими знаряддями в два сліди. Під зяблеву оранку вносять 30–40 т/га органічних і більшу частину фосфорних та калійних добрив. Норму міндобрив під запланований врожай розраховують балансовим методом. Орієнтовна доза добрив на врожай 80 т/га – N120–150, Р90, К90 д.р. на 1 га. Закінчують основний обробіток грунту чизелюванням його на глибину 16–18 см, без борін.
Навесні проводять боронування зябу в один або два сліди. До сівби кабачка всі міроприємства повинні бути спрямовані на знищення бур’янів, особливо багаторічних, культиваціями на глибину 10–12 см. Передпосівну культивацію виконують на глибину 4–6 см з нарізкою слідовказуючих щілин або борозен. Дозволяється використання гербіциду Раундап в дозі 3,0–4,0 л/га після відростання багаторічних бур’янів, але не пізніше ніж за 10–15 діб до висіву насіння для забезпечення дії препарату при другому і третьому строках сівби.
Сівба. Строки висіву насіння кабачка визначають за температурою грунту на глибині 7–10 см. Перший строк висіву проводять після загрози весняних заморозків при прогріванні грунту на глибині загортання насіння до 12–14°С. Орієнтовно – це друга половина квітня. Висів насіння починають з третьої декади квітня і закінчують в третій декаді червня з інтервалом 28–30 днів. При сівбі в останні роки використовують сівалки точного висіву: «Клен» – з електронним управлінням і контролем висіву; «Agricola» – вакуумно-пневматична; «Макс Пневматик» та інші. Використання сівалок точного висіву дозволяє зекономити насіння і затрати праці на формування густоти рослин. Норма висіву, за умов краплинного зрошення, визначається в штуках рослин на гектар, враховуючи посівні якості насіння, і залежить від схеми посіву. В середньому вона становить 10–12 тис. штук на 1 га. Глибина загорнення насіння –3–4 см.
Догляд за рослинами. Урожайність кабачка і якість продукції залежать від своєчасних поливів, підживлень, міжрядних рихлень і захисту рослин від хвороб і шкідників. Оптимальний режим зрошення кабачка – 75–80% НВ впродовж вегетації рослин. Поливна норма при краплинному зрошенні – 40–60 м3 на 1 га (при дощуванні вона збільшується в 5–6 разів). Контроль за вологістю грунту виконують за допомогою тензіометрів, встановлених на глибину 30 см.
Для підтримання оптимальної концентрації елементів живлення в грунтовому розчині в період вегетації кабачка застосовують внесення добрив з поливною водою. При фертигації використовують водорозчинні міндобрива: Терафлекс, Кристалон, монофосфат калію, аміачну, калійну і кальцієву селітру та інші. Загальна кількість добрив не повинна перевищувати 1,5–2,0 кг/1000 л води.
Для попередження ушкодження кореневої системи і краплинної стрічки грунтовими шкідниками при перевищенні порогу шкодочинності відразу після сівби проводять знезараження грунту інсектицидами через систему краплинного зрошення: Базудин (1,5–2,5 л/га), Бі-58 (2,0–3,0л/га), Маршал (3,0 л/га).
Найбільш поширені хвороби кабачка – борошниста роса, антракноз, фузаріоз. В боротьбі з ними на посівах застосовують фунгіциди: хлорокис міді (2,5–3,0 кг/га), акробат МЦ (2,0 кг/га), байлетон (0,06–0,12 кг/га), Ридоміл Голд МЦ 68 (2,5 кг/га), Топаз 100 (0,125–0,150 л/га), Топсин (0,8–1,0 кг/га). Необхідно чергувати контактні та системні препарати, а також препарати з різною діючою речовиною для запобігання резистентності.
Збирання врожаю. В значній мірі ефективність вирощування кабачка залежить саме від даного процесу. Збирання плодів починають через 7–10 днів після утворення зав’язі і проводять його регулярно через кожні 2–4 доби. Запізнення з першим збором приводить до зменшення врожайності. Найвищі врожаї плодів (більше 60–70 т/га) одержують при висіві насіння у третій декаді квітня (перший строк). Відтермінування строків сівби на кінець травня (другий строк) і червня (третій строк) обумовлюють зниження врожайності на 4–8 т/га та 12–15 т/га відповідно першого строку сівби. Зменшення врожайності при другому–третьому строках сівби відбувається за рахунок уповільнення наростання плодів при високих температурах повітря у серпні та понижених у вересні.
При збиранні кабачка через 2–4 доби питома вага в структурі врожаю плодів діаметром від 6,0 до 8,0 см становить в середньому 40–45%, від 8,1 до 10,0 см – 45–47%, а нестандартних (більше 10 см) – до 8–15%.
Вирощування кабачка з висівом насіння у три строки дозволяє збільшити період безперервного надходження стандартної продукції з поля від 45–50 до 125–130 календарних днів. Мається на увазі, що початкові збори кожного з наступних строків сівби співпадають із закінченням масових зборів попередніх термінів посіву кабачка.
Одним із критеріїв контролю за якістю продукції є обов’язкове визначення в ній нітратів. Кабачок є культурою, здатною до значного накопичення нітратного азоту в початковий період плодоношення (від 500 до 600 мг/кг). При поливах частина нітратного азоту, який міститься у верхніх шарах грунту, вимивається у нижні горизонти. В подальшому, по мірі наростання плодів на рослинах рівень нітратів в них поступово зменшується в середині вегетації в 1,2–1,4, а в кінці – у 2,7 рази по відношенню до початку плодоношення і становить 300–200 мг/кг.
Таким чином, для промислової переробки, особливо для дієтичного та дитячого харчування, краще використовувати кабачки, які одержують в середині та в кінці плодоношення. Продукцію, отриману при початкових зборах (перший–третій) від кожного строку сівби перед вживанням необхідно передчасно підготувати для того, щоби позбутися більшої частини нітратів в плодах. Наприклад – можливо провести очистку плодів, замочування їх в розчині кухонної солі або незначне бланшування, які призводять до зменшення вмісту нітратів на 60–80% і роблять продукцію безпечною для вживання в їжу. Перезрілі, нестандартні плоди, а також плоди кінцевих зборів кожного терміну сівби (за врожайності їх менше 3–4 тонн з 1га) доцільно використовувати на кормові цілі.