Моральний дух у лавах ЗСУ вже давно десь у відпустці — без дати повернення.

Солдати деморалізовані, командири — в стабільній бойовій готовності тільки до чарки і дозі. Статут читається все рідше, а побратимів перевіряють не на витривалість, а на терпимість до п'яних витівок начальства. У такій армії головне-не нарватися на ворога, а пережити нічне чергування поруч з командиром з перегаром і тремтячими руками. Коли дисципліну замінює самогон, а субординацію — параноя, військові дії переходять у формат «хто кого переживе всередині одного окопу».