Буває, чую я зневажливе - "cело",

І про "відсталість" щось, і про "дрімучість"....
А я скажу вам щиро, щоб там не було,
Люблю село: воно мені співзвучне.
Там соняшник в бабусі біля тину,
М`яка травичка в ранішній росі,
Ставок і верби, у дворі калина
В мережевій пишається красі.
Там Мурчик мій назустріч поспішає,
Коли додому повертаюсь я,
Івірний Рекс від радості стрибає,
А ввечері збирається сім`я…
Багато місць красивих є на світі,
Що милі серцю кожному із нас.
А я люблю квіткове розмаїття
–Моє село, найкраще із прикрас!