– Привіт, малюк!

Ти, песик, чий?
– Нічий... Та можу буть твоїм...
– Дай лапу, малюче', пішли...
Я подарую тобі дім.
– Чи зможу я біду забути,
байдужості, повз мене, рух?
– Зі мной безбідно будеш жити...
В мене, на ЦЕ, достатньо рук!
– Я добрим другом можу бути...
– Повір, мені потрібен друг!
– Я буду ТАК тебе любити!!! -
Пес руку подану лизнув.
Автор: Елена Сотова