Моя люба рідна мати,

Хоч би й в простій свиті, -
Вона мені є дорожча
Від усього в світі.
Чом блідненьке в неї личко,
Спрацьовані руки?
Бо для мене все терпіла
Всякі труди й муки.
Моя люба, добра мати,
Золоте серденько,
З нею мені і в бідонці
Жити веселенько.
Як за мною рідна мати
Дивиться в віконце,
То так, гейби мене гріло
Тепле, ясне сонце.