Православне свято «Благовіщення Пресвятої Богородиці» відзначають 7 квітня (25 березня за ст. ст.). Це свято належить до дванадесятих свят. Воно встановлено на честь принесення Діві Марії «благої вісті» через архангела Гавріїла про народження у неї Божого Сина, який стане порятунком занепалому людству.
Про явлення архангела Гавриїла Діві Марії оповідає тільки один євангелист - святий Лука, у першому розділі свого Євангелія.
Батьки Діви Марії Іоаким та Анна на подяку за щастя мати доньку в глибокій старості пообіцяли присвятити її Богові: віддати на виховання та служіння при храмі. У трирічному віці дівчинку відвели до храму. До свого повноліття (15 років) Марія жила у храмі, де навчалась рукоділля, грамоти та читала Святі книжки. Настав день, коли вона за традицією мала залишити храм. Священики обирали для своїх вихованок обручників, які надалі опікувалися ними. Марії обрали Йосифа — столяра з Назарету, відомого своїм благочестям і порядністю. Марія покинула храм і оселилася в домі Йосифа, зберігаючи невинність і займаючись домашнім господарством. І ось одного разу від Бога явився їй архангел Гавриїл і промовив:
Радуйся, благодатна, Господь з тобою …І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
Марія ж сказала: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?»
Відповів архангел: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! Бо для Бога нема неможливої жодної речі!»
І сказала Марія: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лк., I:28,31-38).
Святкувати Благовіщення почали у Східній Церкві в часи цісаря Маврикія (582-602). Він затвердив це свято обов'язковим у всій державі. У перші століття свято вважалося Господським, бо мало такі первісні назви: Христове Зачаття, Благовіщення про Христа, Початок відкуплення, Благовіщення ангела Марії, День Поздоровлення, День або свято Благовіщення. Лише в VII ст. усталюється сьогоднішня назва для всієї Східної Церкви – Благовіщення Пресвятої Богородиці, а само свято відносять до Богородичних.
На святкування свята 7 квітня (25 березня за ст. ст.) вплинуло Христове Різдво, що настає через дев'ять місяців після Благовіщення. Олександрійська Пасхальна хроніка з 624 року і Царгородська Пасхальна хроніка з початку VII ст. визначають дату свята Благовіщення — 25 березня.
Службу на це свято уклали святий Йоан Дамаскин, святий Косма Маюмський, Теофан, єпископ Нікейський і монах Йоан.
Наступного дня після свята Благовіщення Пресвятої Богородиці Східна Церква святкує Собор святого архангела Гавриїла. Це давня традиція Східної Церкви – наступного дня після великого свята віддавати шану тим особам, які брали визначну участь в самій історичній події. Свято Благовіщення зі Сходу поширюється на Захід у 660-680 роках. Як на Сході, так і на Заході, свято спочатку вважається Господським і має різні назви – Господнє Благовіщення, Христове Благовіщення, Зачаття Христа, Свято воплочення, Благовіщення ангела Пресвятій Діві Марії, Благовіщення Святій Марії про Зачаття.
Благовіщення в Русі вважалося другим Богородичним святом після Успіня. У 1037 році Князь Ярослав Мудрий на Золотих воротах у Києві спорудив храм у честь Благовіщення Пресвятої Богородиці, щоб завжди була радість містові Благовіщенням Господнім, молитвою Святої Богородиці й архангела Гавриїла. У храмі Благовіщення князь Ярослав Мудрий віддав під опіку Божої Матері весь рускій народ. У НАШОМУ ХРАМІ БУДУТЬ ЗВЕРШЕННІ СЛУЖБИ
06.04. О 15-00 ГОД. СВЯТКОВА ВЕЧІРНЯ СЛУЖБА
07.04 О 08-00 ГОД СВЯТКОВА БОЖЕСТВЕНА СЛУЖБА
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев