За вікном грає осінь золота,

з листями,немов принцеса,
і від душі лунає доброта
заходить мені в серце.
Я згадую своє життя,
що встигло пролунати,
і біжить воно у небуття
щоб потім все згадати.
Згадати як в моє дитинство,
вселилась осінь всім своїм життям
Згадати щирих добрих друзів
бо це все ,що мала я.
Серед вальсу золотого,
я згадую бабусині казки
як вона мене водила у чудове…
цілуючі мене уві сні.
Осінь за осінню минає
розповідаючи свої вірші,
про всіх,хто у листі її лунає
і згадує золоті пісні.