Предыдущая публикация
Оце вже третій рік
Печу я гірку паску..
У Великоднє тісто
замішую печаль..
І обтираю сльози
в засoвгану запáску.
A ceрце аж до болю
Стискає гіркий жаль.
Думки летять в минуле,
Коли цвіли барвінки
Пеклась солодка паска
У мирні тихі дні.
Війна перегорнула
щасливі ті сторíнки
Стрічаєм Великóдень
В заплаканій весні.
Церковний дзвін зливається
із гулами сирени..
Душа уся прогіркла
журбою й полинòм.
А у веснянім гáю
зазеленіли клени..
Й старенька наша вишня
квітує за вікном.
Тай жити якось треба,
Бо діти та онуки.
Церую темні діри,
що у моїй душі.
Не буду нині думать
про горе і розлуки..
Піду краще у сад...
посію спориші.
30 Квітня, 2024
✍️Оксана Лесик-Падучак
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1