Шануймося, в минулому наше майбутнє.....

«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани», – безсмертний вислів М.Т. Рильського.

Подорож в наше минуле:

«Покрова Пресвятої Богородиці - знак любові, яку Матір Божа відчуває до людей. Який незримо покриває й захищає кожного українця, оберігаючи і допомагаючи у нелегкий час. Свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва, та всіх захисників України. За легендою, у цей день військо русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Царгород - Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього русичі и вже не могли побачити цих людей. Як вказують джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийн

Долі людські.

Відспівало - відгуляло весілля! Два дні пролетіли, наче мить! А третій день -- гості. То вже для старших -- дядьків - тіток, бабусь - дідусів. Сиділи під хатою старі Федох з Настею, говорили - згадували... Одружився онук Феодосія. Сьогодні гості завершують весільні святкування. А Настя приїхала з Ришковець на гостину. Може, не так і на гостину, як Федоха побачити - поговорити. Сиділи, балакали, і ніби перед очима вставало все пережите... Внадився Федох з Передмірки на вечорниці у Бодаки. І молодь прийняла його до гурту -- могоричем тільки й обійшовся. Жартами і влучним словом здобув прихильність товаришів. Йшов хлопець понад Горенем вузькою стежечкою після роботи,