Заснування с. Івашковець
На початку XVII ст. територія села Івашковець з полями, була вкрита буйним дубовим лісом, у якому лише зрідка були інші породи дерев. У цей ліс забрів мисливець з села Говір на ім’я Івашко, якому сподобався затишок лісу багатий на дичину. Будучи в неладах з власником Говір він попросився до місцевого пана, що жив у селі Песець, оселитися в лісі і займатися мисливством. Пан радо прийняв його, обіцяв допомогти збудувати хату і зобов’язав винищувати вовків і диких свиней, які дуже дошкуляли панському фільварку.
Свою оселю Івашко збудував біля великого джерела та природного ставка з рибою, в затишному куточку лісової галявини . А згодом біля нього оселились ще кілька с
СЕЛО МОЄ НА СВІТІ ТИ ЄДИНЕ
Колись давно, ще за царів,
Івашко у ліси забрів.
У ті часи, в важку годину,
Він збудував собі хатину.
До нього приєднались люди.
Зрадів Івашко, хутір буде.
Вже бльше люду тут було,
І хутір переріс в село.
Івашка люди поважали,
На його честь село назвали.
Все збільшувало і росло
Моє прекраснеє село.
З тих пір чимало літ минуло,
Але Івашка не забули.
Він був засновником села,
Велика честь йому й хвала.
До наших збереглись часів
Шматки незайманих лісів,
Прекрасні луки і поля –
Це рідна вся моя земля.
Я не позбавлена любові до села,
Я народилась тут і тут росла.
Автор: Ольга Москалюк (випускниця 2000 р.)