СЕЛО МОЄ НА СВІТІ ТИ ЄДИНЕ Колись давно, ще за царів, Івашко у ліси забрів. У ті часи, в важку годину, Він збудував собі хатину. До нього приєднались люди. Зрадів Івашко, хутір буде. Вже бльше люду тут було, І хутір переріс в село. Івашка люди поважали, На його честь село назвали. Все збільшувало і росло Моє прекраснеє село. З тих пір чимало літ минуло, Але Івашка не забули. Він був засновником села, Велика честь йому й хвала. До наших збереглись часів Шматки незайманих лісів, Прекрасні луки і поля – Це рідна вся моя земля. Я не позбавлена любові до села, Я народилась тут і тут росла. Автор: Ольга Москалюк (випускниця 2000 р.)
  • Класс
566996221476

ИВАН МИКИТЯК

Добавил видео
Показать ещё