Ми всі у цьому світі гості: Звідкись прийшли, кудись підем, провівши час в доброті і злості, хто-королем, хто- бідарем.

Гортаючи життя хвилини, плекаєм щедрість майбуття, та в претензії на вічність забули,що для нас це лиш гостини, І треба встигнути з душі зібрать сміття. Киваючи на когось, шукаєм виправдання, і просимо у Бога особистого тепла... Та чи було..? Чи буде в нас бажання, відкинути солодкі випробовування зла?.. І не важливий сан, і зовсім не важливе місце - це все лише обставин збіг, а твій духовний стан, й наскільки твоє серце чисте, на дні безсилля, і на висоті життєвих віх..
автор: Межа реальності