Вже кілька років не їм хліба (від мучного пливе талія), але люблю його до безпам’яті. Хліб полюбляє мій тато, особливо гречаний багет, мама обожнює солодкі грінки, донька – присолену булку з маслом. Удома в морозилці завжди зберігається пів батона, у фотоальбомі – болючі родинні спогади…
Моя баба Фелікса пережила голодомор одинадцятирічною дитиною, тож запам’ятала, як вдерлися комуністи й забрали зерно, городину, навіть чавун з борщем, який упрівав у печі. Цим не обмежились. Винесли сіялку, віялку, плуги, щоб не було чим садити. Позабирали відра, діжі, сокиру. Миски, казанки, торбинку з квасолею. Мати голосила й зиркала в бік захованої курки. Дядько з комісії швидко це просік, знайшов забит