Предыдущая публикация
Сергій Станіславович Коваленко з Лорою Підгірною та Миколою Сливкою.
10 год ·
3 червня 1919 року, рівно 100 років тому, група Олександра Удовиченка Армії УНР, вдаривши з-за Збруча, через який переправилася 1 червня, звільнила славне місто Кам'янець-Подільський від військ комуно-московських загарбників, які кількісно значно переважали групу.
Удар в напрямку Кам'янця-Подільського планувався спочатку виключно для того, щоб не дати ворогові перекинути сили з-під нього під Проскурів, на який вела наступ Запорозька група (командувач - Володимир Сальський) Армії УНР, скувавши його обороннними боями. Але козаки Удовиченка не розрахували сил і взагалі викинули ворога з міста замість того, щоб просто скувати його боями.
Так почала свій славний бойовий шлях Залізна дивізія Армії УНР і так продовжив шлях до слави харків'янин Олександр Удовиченко, учасник штурму "Арсеналу" у лютому 1918 року, а в майбутньому - міністр військових справ і віце-президент УНР.
Цілком справедливо, що вулиця його імені тепер, як і в Харкові, є у Кам'янці-Подільському. Впевнений, що це є заслугою патріотичної громади міста. Треба було б і про пам'ятника подумати, і про вулицю 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Кожна вулиця, названа іменами наших Героїв, є територією, відвойованою у ворога, кожен пам'ятник нашим Героям - це артефакт, який фіксує нашу перемогу.
Героям слава!
Следующая публикация
Нет комментариев