Хатина біла у тіні липи,

Черешні солодкі, наче шоколад,
І яблуня (Папірка) там у саді,
А в городі зацвітає, червоний мак....
Дівчата граються в скакалки,
А на черешні хлопці, як птахи...
І тітка Марія свариться на хлопців,
Щоб не зламали, падаючи з дерева собі кістки.
Там дядько Василь, із голосом могутнім,
Та не боялись ми його...........
Та як хотіли б повернути,
Руно то часу....і всього,
На жаль, не має такої сили,
Хіба, що в пам'яті живі.
Ті фото, часом так собі потерті......
І в серці в нас її не стерти!
10.05.2016.Михайло Роз.