Уявімо, існує ситуація, коли одна особа стріляє в потерпілого, інша ж б’є його битою.

Смерть наступає від пострілу. За таких обставин принциповим є встановлення наявності або відсутності спільного умислу у того, хто стріляв та того, хто бив, на позбавлення життя людини. Тобто встановлення факту змови, причому не обов’язково попередньої, вона може бути і ситуативною, виникнути спонтанно, і проявлятись в погоджених діях учасників злочину. Якщо встановити, що особи діяли у змові, для кваліфікації злочину не важливо, хто саме здійснив смертельний постріл - кожен виконав свою частину об’єктивної сторони злочину, внаслідок чого і настала смерть потерпілого. Тобто в такій ситуації обидва мають відповідати як співвиконавці вбивства, звісно, якщо довести, що жоден з виконавців не вийшов за межі спільного умислу, що не було ексцесу виконавця. http://www.theinsider.ua/politics/5a932313cb766/