Предыдущая публикация
Хрестики шовкові струнились в рядочки.
У шиття вплітала обереги долі,
Золоте колосся на лляному полі.
Та часи буремні підкрадались тихо,
Принесли на землю українську лихо.
Зі сорочки зерня проросло у душу,
-На війну іду я. Вибач,мамо, мушу.
Дні розфарбувались в камуфляжні гами,
Довгі,як молитва на вустах у мами.
Тулиться до шибки весняна калина,
Всенька Україна за плечима сина.
З вірою у Бога лихо ми здолаєм,
Переможні дзвони розіллються краєм,
Українське сонце вийде на світанку,
Син вдягне на свято рідну вишиванку.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев