Чи бачиш світло в неволі тяжкій,
Чи сонце сховали яструбів зграї
В жерлІ кривавих смертельних стихій?
Як тобі в клітці, безтрепетна Пташко,
Чи пісня лине без страху у вись?
Як же тобі, люба дівчино, важко!..
Просимо серцем всім — щиро всміхнись.
О мила Пташко — ти цвіт із калини,
У тебе співуча й добра душа,
Ти — ніжність... гордість всієї країни,
Твоєму серденьку слабкість чужа.
Співаєш ти дзвінко, мов соловейко,
Народні щирі, вкраїнські пісні,
На захист Вітчизни звитяжно й стійко
Ти стала у цій проклятій війні.
Ти — юна Пташка, красунечка-квітка,
Для щастя й любові ти розцвітай!
Для Пташки тісна кожнісінька клітка,
На тебе чекає твій отчий край!
Чекає на тебе й рідна матуся,
Й всі побратими — велика сім'я.
Для всіх дорога ти, наша Катрусю,
Весь світ тепер знає твоє ім'я.
Яка ж ти вірна дочка України!
Відваги тобі не позичати,
Жадання волі тебе не покине.
Ти — Пташка, тобі треба літати!
Ти любиш свій край найбільше у світі.
Для тебе Вкраїна понад усе!
Хай сонце з неба нам лагідно світить
І мир новий день усім принесе!
Засяють знову добром небосхили,
Злетять у вись твої світлі пісні.
Дай Боже щастя, здоров'я і сили,
Нам зорі запали мирні... ясні.
Оксана Козак
31.07.22
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев