Медіа пишуть про «приниження Трампа».

Але це не про Трампа.
Це — мить приниження всього демократичного укладу світу.
Мить приниження цінностей, на яких будувалися США і весь «вільний світ».
Найважливішим фото для мене стало не рукостискання.
А те, де солдати американської армії стелять червоний килим перед монстром, на руках якого —
Абхазія, Осетія, Придністров’я, Чечня, Грузія, Сирія, Лівія, Малі, Центральноафриканська Республіка, Афганістан, Україна.
На руках якого — Буча, Маріуполь, Ізюм, Грозний, Алеппо.
На руках якого — тисячі загиблих дітей, сотні тисяч зруйнованих життів, вирізані села і цілі народи.
Армія, яка називає себе «номер один у світі»,
ядерна держава, яка заявляє про глобальне лідерство,
вчора стелила червоний килим диктатору.
Уявіть собі: 1942 рік.
І Вінстон Черчилль стелить червоний килим перед Гітлером, щоб «домовитись про мир».
Абсурд?
Неможливо?
Але саме це відбулося вчора у реальному світі.
Китай мовчить і виграє.
Росія тимчасово тріумфує.
А США та весь «вільний світ» виглядають так, ніби загрузли по коліна в коричневому.
Це не поразка однієї людини.
Це — приниження системи, яка втратила хребет.