Предыдущая публикация
Спасибі, мамо, що далА мені життя,
І вклала в виховання свою душу.
Молилася за світле майбуття,
Й твої я настанови не порушу.
Спасибі, мамо, що терпіла й берегла,
Усе найкраще віддавала до останку.
Спасибі, рідна, бо ти все ж таки змогла
Свою любов ростить без перестанку.
Спасибі, мамо, за щасливі, світлі дні,
За те, що зАвжди чула й розуміла.
За мудрі фрази, вислови ясні,
В яких булА така життєва сила.
Спасибі, мамо, це добро не має меж,
Його не загубити, не забути.
Хотіла б я, хоч капельку, та все ж,
Такою у житті, як ти побути.
Наталія Кішовар
Следующая публикация
Нет комментариев