Предыдущая публикация
Як умру, то поховайте мене москалюги,
Не стерпіли українці над собой наруги.
Гнали мене із престолу,гнали як гандона,
Я аж поспіхом забув з золота батона.
Утікав я вертольотом з свого межигір'я,
По дорозі лиш губив, як той півень пір'я.
Хоча зразу я не здався, не захотів миру,
Сам собі, своїм указом я вирив могилу.
Закопайте мене в землю й забудьте образи.
А надгробком ви поставте мого унітаза.
І на ньому пов'яжіть з триколора банта.
Більш не схочуть Українці такого гаранта.
Не накаже мене й Путін ляпасом по сраці,
Поруч мене ви повісьте Пшонку на гіляці.
Нехай вітер його тілом день і ніч гойдає.
Хай народ таких злодіїв більше не зазнає.
Признаюсь Вам Українці президент я х...єв,
Поруч мене хай спочине Захарченко й Клюєв.
Після себе я залишив одні лиш руїни,
Попрошу ще Симоненка вигнати з країни.
Бо якщо за ним іти "труден путь и долог"
Він такий є комуніст, як я гінеколог.
Тепер за мною в Україні ніхто не заплаче.
І смертей всіх тих Героїв ніхто не пробаче.
Тож пробачте Українці й житєлі Донбасу,
Що довірили вкраїну мені під...су.©
Следующая публикация
Комментарии 2