...

Зра́нена, згорьована, «Градами» —скалічена,
Вирвами шматована сотнями, незліченно.
З рани кров сочилася багрова матусина,
Але не скорилася – не змогли, не змусили.
Славна наша матінко рідна, ти – єдина!
Ти ж бо наша горлиця, нене Україно!
Через буревії, «Гради» і тортури
Не відніме ворог гордої натури.
Не зламає духу, не ослабить сили,
Бо коріння сильне, кров козацька в жилах.
Додає наснаги жага до свободи,
Непохитна віра вільного народу.
Ти, як завжди, сильна, горда, непоборна,
Калинова, солов’їна, незламна й соборна!