Реєстрові козаки

Це офіційно визнана частина українського козацтва, яка перебувала на державній службі Речі Посполитої. Їхня поява була зумовлена необхідністю контролювати козацький рух та зменшити напругу між козаками та польською шляхтою. У 1572 році польський король Сигізмунд II Август вперше офіційно затвердив реєстр (список) козаків, яких прийняли на державну службу. До реєстру було записано 300 козаків, які отримували платню, землю та мали певні привілеї.
З часом чисельність реєстрових козаків збільшувалася. У 1625 році їх стало 6 тисяч, і кожен козацький реєстровий полк мав свій прапор та полковників, яких обирали самі козаки. На відміну від звичайних козаків, реєстрові мали більш стабільне становище, бо служили в межах законної армії Речі Посполитої, що давало їм певний захист перед шляхтою.
Основними обов’язками реєстрових козаків були оборона південних кордонів від татарських набігів та участь у військових кампаніях Польщі. Однак реєстрові часто ставали лідерами козацьких повстань, оскільки попри привілеї, загальна ситуація українського населення залишалася важкою. Наприклад, багато реєстрових козаків брали участь у повстаннях Северина Наливайка, Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина, Богдана Хмельницького.
Реєстрове козацтво стало значною політичною силою, яка впливала на відносини між Польщею та Україною, а також відіграло ключову роль у козацьких війнах середини XVII століття.
Пишіть та будемо будувати Білу Країну разом ❗️
@whitefeedbackbot_bot