Цікавинки з життя Великоандрусівької ОТГ

«Об’єднання»! Таке гарне слово з глибоким
емоційним навантаженням.
Єднання – саме
цього сьогодні так не вистачає українцям!
Від об’єднань
ми мали би користь, якби за гарними гаслами не крилося беззаконня,
протягування власних корисливих інтересів і ще безліч людських моральних
нечистот.
Новоутворена
Великоандрусівська об’єднана
громада. Створювалася під гаслами: «Покращення послуг для населення»!
«Народовладдя»! «Можливість самостійно розпоряджатися власними ресурсами»!
«Ура! Децентралізація»! Правда, при цьому скромно замовчували
ініціатори цього об’єднання, що 65% жителів громади села Подорожнє категорично
сказали «НІ» такому об’єднанню!
Однак бабло рішає все. Народовладдя в цьому
випадку не сталося. Громада села Подорожнє важко, але «проковтнули» цю
«добровільність», навіть на вибори себе потягли, щоб мати своїх представників у цьому об’єб…ні. І от робота в РАДІ закипіла.
Ініціаторша, а нині головиха цього об’єднання, очоливши 14 депутатів, користуючись їх необізнаністю в
юридичних тонкостях, а в більшості випадків і просто небажанням вникати в суть
рішень,що приймаються, вдало маніпулюючи термінами, ситуацією та власне і
самими депутатами, протягує будь-яке
рішення, вигідне їй самій.
Наприклад, щоб
прийняти Регламент ради, вона попередила, що без нього неможливо прийняти
бюджет громади, а це означає, що лікарі та педагоги не отримають заробітну
плату. І немає нічого страшного в тому, що Регламент
не тільки ніхто не читав, що його взагалі ніхто і не розробляв для сільської
ради ОТГ, а приймати ми будемо той Регламент, який діяв в
Великоандрусівській сільській раді до об’єднання. Нічого страшного немає і в
тому, що його положення не відповідають Закону України «Про доступ до публічної
інформації», і поправку до цього Регламенту про ведення аудиозапису пленарних
засідань також прийняти не можна, бо…. Тут відповідь була якась нерозбірлива,
однак її вистачило, щоб депутати не підтримали пропозицію про відкритість
сесій.
Далі ще цікавіше – бюджет!
На 36 освітянських ставок виділяє держава,
а не громада 3,5 млн.грн., а на 24 ставки апарату сільської ради також 3,5 млн.грн., вже з нашого бюджету. На
питання «Чому так багато?», відповідь головихи чітка і лаконічна – «Я не
збираюся працювати за 5 тисяч». У
скільки ж вона оцінює свої послуги громаді є тайною. Парадокс заключається в тому, що той, хто
платить заробітну плату не знає скільки платить (я про громаду та публічну
інформацію).
Цікавий і інший
факт: до об’єднання утримання Подорожненської сільської ради обходилося Подорожненській
громаді в 600 тисяч, стільки ж і утримання Великоандрусівської сільської ради.
Разом це становить менше, ніж 1,5 млн. грн. А ще економія передбачалася, адже після
об’єднання не потрібно
утримувати дві сільські ради. Однак, як бачите, економії не тільки не сталося,
а навпаки. Тепер об’єднаній громаді
працівники сільської ради обходяться в 3,5 млн. замість 1,2 млн гривень.
Економію відчуваєте? Це якраз ті кошти, які обіцялися на розвиток громад…