Громада села
Подорожнє ще у вересні 2016 року прийняла власний Статут. Процедура реєстрації
Статутів прописана у Постанові за 1998
рік і передбачає рішення сесії про його
затвердження. Логіки в такому рішенні немає ніякої, оскільки громада є вищою за
власний виконавчий і представницький орган.
Але ж ми живемо в країні парадоксів і, щоб уникнути бюрократичної
тяганини, я, призначена головою громади села Подорожнє, подаю Статут на
затвердженя сесії. З легкої руки головихи Іващенко Н.І., він на слідуючий день
потрабляє до СБУ де, разом із заявою Воропаєва про спробу вчинити державний
переворот, підлягає розлідуванню. Для повної картини «злочину» СБУ знадобився
пакет документів у даній справі, про що Ленінський суд в місті Кропивницький і ухвалив
рішення здійснити їх виємку в
Великоандрусівській сільській раді, як правонаступниці Подорожненської сільської
ради. Однак ця ухвала суду була зачитана головихою перед депутатами сільської
ради з такими наголосами, що до цього часу, навіть мені самій не зрозуміло, чого я, а разом зі мною і ті,
хто писав та приймав цей Статут, досі на свободі!
Якщо ж без
іронії, то Статут громади Подорожнього є прямою загрозою необмеженій власті
посадовців. Громада – первинний суб’єкт державного права, перед громадою
звітують посадовці і депутати. Громада сама розпоряджається своєю власністю і
самостійно приймає рішення місцевого значення. Власне все те, що гарантує Конституція України і
з чим в кінці кінців погодився слідчий СБУ, і чому власне, до цього часу нікого
не ув’язнили, як би цього не бажалося воропаям та їм подібним. Думаю, що читачі цих цікавинок
вже здогадалися, що дептати сільської ради не порахувалися з рішення громади
Подорожнього і Статут не затвердили, бо це не вигідно голові.
Присоединяйтесь — мы покажем вам много интересного
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев