Предыдущая публикация
Національна культура
ХАРКІВ. ЗНОВУ ПРО "СЛОВО"
Наприкінці 30-х років минулого століття влада зліквідувала майже всю українську інтелігенцію. Ці люди нам відомі як "Розстріляне Відродження". І саме це словосполучення дуже добре передає суть того, що відбулося. Але що ми знаємо про те, як працював сам механізм знищення українських письменників? І найголовніше: що їм довелося пережити перед смертю?
Про це розповідає фільм "Будинок "Слово". Нескінченний роман", прем'єра якого відбулася 9 травня цього року. Це не просто художня стрічка, а ґрунтовне дослідження життя і смерті людей, які творили українську культуру 100 років тому і нині мають на неї величезний вплив.
Це фільм, після прем'єри якого не підводяться та аплодують. Це фільм, після якого підводяться й мовчать.
P.S. На початку 90-х мені, тоді працівникові журналу "Прапор" ("Березіль"), довелося готувати до друку великий матеріаль групи авторів "Слово про "Слово"", де чи не вперше було висвітлено долю мешканців цього будинку. На жаль, архіви редакції нині втрачені, тож сумніваюся, що вдасться знайти як не рукопис, то хоча б прмірник цього журналу. https://youtu.be/fZbuogQpZw4?si=y9fz1bZ3C0MpAoGn
Следующая публикация
Нет комментариев