Предыдущая публикация
Хрін
«Хрін має бути на столі, та не більше ложки» — це спостереження наших мудрих предків. Вони добре знали, що за допомогою цієї рослини лікували авітамінози, гепатити, порушення травлення, порушення функцій жовчного міхура, підшлункової залози, кровотворних органів, нормалізовували тиск, вживали від плевритів.
Проте наші прабабусі знали й те, що хрін — гостра, однак і небезпечна зброя. Скажімо, у разі надмірного вживання може викликати нестерпну печію. Хрін може бути корисним людям з пониженою кислотністю шлункового соку, але протипоказаний тим, у кого вона підвищена, хто страждає від гастриту. Як і тим, хто хворіє на ентерити, коліти, у кого порушена функція нирок, оскільки гірчична олія, яка «звільняється» під час подрібнення хрону, подразнює слизову оболонку шлунка, кишок, нирковий епітелій. В народі поширений був і такий вислів: «Хрін здорову печінку лікує, а хвору — дратує».
То як же ним користувалися — запитаєте ви. Просто людям не зраджував здоровий глузд і почуття міри. Передовсім вони прислухалися до свого організму. У всякому разі пам’ятали: більше чайної ложки хрону — це вже забагато, бо може збуджуюче вплинути на нервову систему.
Перед споживанням хрін радять добу-дві потримати в холодній воді. Так робили завжди. І наші предки помітили, що питна вода, в якій плавали один-два корінці хрону, довго зберігалася свіжою, була приємною на смак і мала певні цілющі властивості. Зокрема, сприяла виведенню з організму надлишків рідини та солей сечової кислоти. Такій воді надавали перевагу літні люди, бо вона робила рухливішими суглоби, знімала набряки на ногах, зменшувала подагричний та ревматичний біль.
І понині в народній медицині водні настої кореню (чайна ложка тертого хрону на склянку холодної води) рекомендують для промивань, полоскань і компресів у разі запальних процесів, для загоєння застарілих гнійних ран та виразок. Соком хрону лікують гнійний отит (по одній-дві краплі у вухо). Розведеним водою соком полощуть рот і горло у разі ангіни, стоматиту, фарингіту, зубного болю, а також для того, щоб продезинфікувати та освіжити ротову порожнину. Такі полоскання корисні й тим, що фітонциди та ефірна олія затримують розвиток золотистого стафілококу, вбивають віруси групи А. Тому й рекомендують такий настій приймати для профілактики під час грипування (по столовій ложці дорослим і по чайній — дітям, тричі на день).
Тертий хрін має й знеболювальну дію. Ним користуються для розтирань у випадках радикулітів, болю у м’язах, попереку, суглобах. Але знов-таки є застереження: за тривалого користування на шкірі можуть з’явитися опіки, які лікувати складно. Так що треба бути обережним.
Тобто, ще раз наголошу: хрін і корисний, і шкідливий водночас. Просто треба знати кому і в якій кількості його вживати.
Следующая публикация
Нет комментариев