Ковтунам

(цей вірш пресвячено селу Ковтуни та людям, які в ньому проживають)
Ковтуни, Ковтуни, Ковтуни,
Те село, де блукав я стежками,
Там, де слались квітучі лани,
Мов рушник вишивався руками.
Ковтуни ви мої. Ковтуни,
Таке миле село, добрі люди,
І в полях зашумлять ясени,
Голос птаха розноситься всюди.
Я люблю вас, мої Ковтуни,
Те село, де блукав я стежками,
Я приїхав- мене обійми,
Вітром теплим, рясними дощами.
22.10.2014р. Андрій Солоп