Єланчанам, які розлетілись по світу..
.
На порозі села нас зустріне розхристаний вітер,
Кине справи в степу і примчить,
щоб обнять, привітать,
І згадається знов те батьківське прохання-молитва:
Із далеких доріг не забудьте додому вертать.
Зажурилась в садку моя рідна небілена хата,
Тут давно вже не я,
якісь люди приїжджі живуть.
Не покличе до столу заясніла від радості мати
І у нашім дворі вже давно голос батька не чуть.
Повертаймо ж в село
хоть у снах, хоть в піснях, хоть у віршах.
Тут святе джерело -- наша юність -- ясніє як жар.
Є у світі міста, може, кращі, а, може, що й гірші, --
Я ж пишаюся тим, що моя батьківщина -- Заяр!
На порозі села нас зустріне розхристаний вітер,
Кине справи в степу і примчить, щоб обнять, привітать.
Моє рідне село, ми -- твої неприкаяні діти,
Клянемося тебе до останнього дня пам'ятать/
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 7