Предыдущая публикация
Вічна тобі пам'ять Андрій...
Хай земля тобі буде пухом братику...
Скільки болю принесла звістка ненависна,
Сльози мов гірка ріка й серденько так тисне.
І розходиться земля навпіл під ногами,
Коли думка та гукає: «Нема Cина в Мами!»
Як змиритися усім із нестерпним болем…
І навіщо саме так? Така Божа воля?
Ой, жорстокий світ життя - втрати аж до смерті,
І не хочеться самій бути в мить відвертій.
Може це є просто сон, сон такий жорстокий,
Що загинув мій земляк, сокіл ясноокий…
Та, на жаль, реальний час - в біді Україна!
І в печалі, й у сльозах кожна родина!
Ти, Андрійку, наш Герой! Тебе усі знають!
Живи вічно в пам'яті! Герої не вмирають!!!
Т.Панасюк
Следующая публикация
Нет комментариев