Предыдущая публикация
Працював я якось із Мосейчук на «5 каналі».
Давно це було. Відразу після революції у 2005 році.
Чоловіка її колишнього знаю. Льоня Мосейчук – чудова людина, хороший оператор. Фактично він зліпив із сопливої Наташі Раєвської, (дочки радянсько-поданого замполіта) подобу журналіста та ведучої.
У Наташі була мета – стати ведучою на телеку та багатою тіткою. Способи досягнення мети її не хвилювали. Увела Льоню із сім'ї. Взяла його прізвище, ніби показуючи: "все, він мій!" і «от'єбіться!».
Льоня вимолив, щоб її взяли на п'ятірку хоч кимось. Бо сам там працював. Ну а після Наташа зустрічає "кохання" всього свого життя: нового фіндиректора "5 каналу".
Пристрасть настільки яскрава й неприборкана, що іноді крізь двері кабінету було чути, як… Втім, байдуже. Кохання всього життя, куди ж ми ліземо.
Раз-два, фіндир звільняється із «п'ятірки». Там каламутна історія була, але розмова не про нього. Іде на «1+1», куди ручною поклажею забирає і Наташу. Льоня від неї нарешті отримує розлучення, поділ майна і тонни гівна за очі.
Коли працював з цією персоною, при співпадінні змін не було жодного дня, щоб ми не сварилися. Починалося все з розвезення. Зміни були з 05:00, жив я тоді на Харківському. Як і Раєвська. Але мене забирали з дому раніше – маршрут будувався, виходячи із логіки, а не хотєлки.
Зазвичай, це був невеликий мікроавтобус. Перші троє людей займали «найкращі місця». Наталя не завжди була задоволена, що треба їхати на роботу спиною вперед. І навіть вимагала з нею помінитись. Я посилав, але іноді їй вдавалося домовитись із моїм колегою.
Звісно, вона вимагала окремої машини. Але в нас усі рівні. І розвезення ранкове одне. Хочеш – купуй машину та катайся сама. Потім вона брала штурмом начальника транспортного цеху: якщо вже неможливо мене, хама, звільнити - то хоч би її забирайте першою, а потім мене! Так малювалося зайве коло у 20 км, і її теж послали.
Після цього вона намагалася всіляко отруїти нам життя на каналі. Але виходило слабко. Точніше, ніяк.
Загалом, склочная тітка, яка завжди намагається показати себе значимою. При цьому не дуже розумна, нахабна і совкова. Вічно «зайнята купою проектів», «ось вона зніметься, зробить, її запросять у щось дуже значуще та круте». А також легкий флер ностальгії за совком. Це все враження, що залишилися про Наташу та нашу спільну роботу на «п'ятірці».
Вважайте хвилинними мемуарами. А якщо жінка почне бухтіти – не біда, є свідки її поведінки. На каналі, не в кабінеті фіндира, звісно.
ТК KASHPUR
Следующая публикация
Нет комментариев