Предыдущая публикация
Сьогодні випускний альбом гортав,
Де ми схід сонця перший свій стрічали,
Де всі красиві, молоді й щасливі:
Дівчата з косами і хлопці ще не сиві.
І очі, ще не сповнені тривоги,
Хоч в кожного тепер своя дорога...
А ось світлина, де ми знов зустрілись.
На зустріч, мов птахи в гніздо, злетілись.
Поважні, лисуваті та кремезні...
І влаштували ми тоді банкет помпезний,
Та згадували разом до зорі,
Як веселились і навчались школярі...
З тих пір минуло літ уже чимало,
Потроху спілкуватись перестали.
А дехто взагалі цей світ покинув
Та білим птахом в синє небо зринув.
А хтось давно живе в чужій країні
Та лиш в думках на батьківщину лине...
Следующая публикация
Комментарии 5