Предыдущая публикация
Особиста думка, якої нікому не нав`язую.
У Порошенка високий антирейтинг. Порошенко - "збитий льотчик". Порошенко час відійти і дати дорогу іншим. Нехай хтось замість нього очолить похід у світле майбутнє.
Це основні вижимки з дописів певної категорії громадян України. Далеко не найгірших, як на мене.
Тепер по суті. Я не є фанатом Петра Олексійовича. Разом з масою того гарного, що він зробив, усвідомлюю і його помилки. І особисті вади, починаючи із стану здоров`я й закінчуючи окремими рисами характеру, - ніхто не ідеальний. Я теж хотів би, щоб замість нього був хтось кращий в усіх сенсах - non est terminus ad perfectionem - кажуть, цей вислів належить Сократу.
Але є одне "але".
Уявімо, що Порошенко купив собі острів посеред теплого моря, сказав "Ні обіцянок, ні пробачень" і звільнив так би мовити колію для наступника. Питання: для кого? Хто виведе свій бронепотяг на ці рейки? Прізвище? Як благав один персонаж фільму про трьох мушкетерів: "Ім`я, сестра, ім`я!"
На жаль, за роки після Революції Гідності наш "мудрий народ" не породив жодної постаті, яка би зрівнялася з Петром Олексійовичем. За харизмою. За політичним досвідом. За дипломатичним талантом. Хто у нас є такий, аби увійти до компанії Байдена, Меркель, Макрона й відчувати себе там не лише упевнено, але й нав`язувати їм власний порядок денний? Хто має рівень Пороха, якого у середовищі дипломатів і політиків прозвали "Бульдозером"?
І це ще не все. Припустимо, знайшовся такий або така. Десь у самісінькій гущавині українського народу. Так би мовити, "плоть від плоті", без політичного минулого, як хотів 2 роки тому "мудрий український народ".
Хтось уявляє собі, які колосальні ресурси потрібні, аби вийти у верхні щаблі української політики? Аби переконати наш вельми специфічний народ у необхідності підтримки саме його або її?
Гроші - материнське молоко політики. Без них навіть Черчилль, де Голль і Рейган в одному флаконі не мав би жодного шансу навіть депутатом районної ради стати. Не в нашій країні.
Хтось уявляє, скільки коштує хоча б участь у телевізійному політичному ток-шоу? Або хвилина політичної реклами у телевізорі? Або оренда одного білборда на місяць? Або проведення простенького соціологічного дослідження?
Аби політик досягнув успіху, потрібні колосальні не лише фінансові, але й людські ресурси: виборчі штаби та волонтери в кожному місті та селі; штат політтехнологів, політологів, психологів та іншого подібного люду. Політична підтримка з боку партій і навіть не однієї; союзники серед бізнесменів і політиків. Якщо хтось вважає, що Зеленський став президентом помахом чарівної палички - він трагічно помиляється: Зеленського готували роками й вливали в нього неймовірні ресурси.
Усе це має Порошенко. А отой гіпотетичний лідер/лідерка - ні. І нема звідки взяти. Так що усі ці розмови про "нові обличчя" є або суцільними фантазіями наївних романтиків, або свідомим обманом таких само наївних громадян з боку політичних шахраїв.
Я дуже б хотів, аби усе змінилося й з`явилася реальна альтернатива Петру Олексійовичу. І чим більше їх буде - тим краще. Але поки що є так, як є. На жаль. Що б там не писали великі політичні "експерти" у білих польтах.
Дякую за увагу. На тролів та ботів, які зараз сюди посунуть, не вертайте уваги, це якраз частина тих ресурсів, про які я згадував, але спрямованих не за політика, а - проти нього. Це теж є невід`ємним правилом гри, на жаль...
Павло Бондаренко
Оце зарядив!
Пиши книжки!
Следующая публикация
Нет комментариев