Предыдущая публикация
І бачу цвіт калини,
спів солов'я і шòвкові лани.
Щасливі та усміхнені родини,
де кращі доні і достойніші сини.
Де в вишиттях красуються ікони,
де рідне все. І в золоті церквú.
Де місять хліб бабусині долоні,
де пахне раєм. І нема журби...
Дивлюсь тепер... І, ніби, нежива я....
Вогонь і дим. І в крòві перший цвіт.
І ця весна -- сплюндрована, триває,
хоч занімів від горя цілий світ.
Де журавлем летять у небо діти,
і сотні душ, згорьованих в пітьмі.
Де сльози, сум, а на могилах -- квіти.
Де править смерть. А ми іще живі...
Дивлюсь вперед... Надіюсь.Вірю.Знаю.
Калини цвіт у гронах оживе.
І прийде Бог. І дасть нам трохи раю
на цій землі. Бо варті ми на те..
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 2