Прочитавши статтю і будучи свідком ціх подій нехочится залишатися осторонь. Насамперед хочеться попросити пробачення за себе і своїх товаришів по зброї, бо мабуть требуло 30 років щоб забути про тих хто був нам матерями , сестрами на тій війні, хто перший приходив на допомогу при любій біді ( поранені, хворобі )хто нас вихожував. До болю стидно за нас що ми дозволяємо такому бути. Шановна Ніна Сергіївна ще раз перепрошую за себе і своїх друзів, бажаю вам Крепкого здоровья, та довгіх років життя.
Всех прошедших Афган , а особенно сослуживцев по 20 ПД ВС ДРА поздравляю с 30 годовщиной вывода войск, желаю всем крепкого здоровья, долгих лет жизни и в этот день вспомним тех кто не дожил до этих дней и подымим третий .