Снігом лягають на скроні...
Далекі, минулі роки...
І мамині теплі долоні...
Частіше приходять в думки...
Життя пролітає у вирі...
З сумними піснями лелек..
Із проліском милим і ніжним ...
З весняним цвітінням смерек...
Вертаюсь думками в дитинс...
как хочется уйти и спрятаться от всех,
исчезнуть, ненадолго раствориться,
пусть ненадолго, но услышать бы твой смех,
в объятиях любимых забыться.
как хочется вернуть мне пару дней назад,
чтоб вновь со мной был рядом ты,
чтобы увидеть снова нежный взгл...
Мне Бога есть за что благодарить. Со мною рядом те, кто всех дороже… Мне есть кого любить… Мне есть кого растить… Мне в жизни повезло… Пусть повезёт вам тоже!!!