Так щемно ще ніколи не було...
Згадалась юність і село.
Садок старий, у плоті слива,
батьки здорові, бабця сива.
І чиста, в клеченні світлиця...
Квітує липою криниця,
довкола зелено, святково
і хліб лежить на рушникові.
Парує молоко із глека,
теплО приємне, а не спека.
У вікнах літо, свято, Трійця,
вода в відрі блищить по вінця.
У церкві дзвони відзвонили,
за стіл батьки й бабуся сіли.
Із пЕчі хліб і голубці,
із сиром кручені млинці,
зелений борщ і м"ясо з смальцю,
кисіль і пиріжки на яйцях...
Усе смачне і пахне в хаті,
що мали - тим були багаті.
На лавці бабці гомонять
про тих, кому лиш двадцять п"ять,
про урожай і болячкИ
ведуть поважні балачки.
Малеча гонить - гамір, сміх,
із вовни м"яч один на всіх.
Дівчата миттю червоніють -
на хлопців глянути не сміють.
Куріла вулиця від люду,
веселий спів звучав повсюду.
І перелаз не пустував -
туди-сюди народ снував.
І свято щирістю світилось,
і небо з ласкою дивилось...
Так радо, любо там було...
Згадалась юність і село...
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев