І я повстав. Душа спитала - доки?! Втопили край у підлості і злі. І я сказав: чужинці, дайте спокій. Не сійте зради на моїй землі. Уже і так насіяно. Вродило. Вже не бере нi плуг, ані коса. А ми ще є. І то найбільше диво, що цей народ іще раз воскреса. Ліна Костенко