Лиш мамине серце твій
біль відчуває,
І бється в тривозі, мов пташка у клітці,
І молиться щиро, аж світ завмирає,
Й щомиті чекає найменшої звістки!
Лиш мамині очі крізь простір все бачать,
Хоч зір проїдають сльозливі дощі,
Лиш мама одна зрозуміє й пробачить,
Бо знає без слів, що у тебе в душі!!!
Коли рівновагу з безсилля втрачаєш,
Й здається земля утікає з-під ніг,
Невидима сила тебе піднімає,
Й відносить на батьківський рідний поріг! -
Любов, від якої не діждешся зради,
Яка обігріє у стужу знемог!
Ціною життя вберегти навіть рада,
Це Ангел, якого обрав тобі Бог!
Порчук Оксана