Допоки є ще поруч діти,
Цінуйте кожну-кожну мить.
Навчіться як вони радіти,
І поцілуйте, як болить.
До свого серця пригортайте,
На ручки просяться - візьміть.
Разом пограйтесь, погуляйте,
Ці світлі миті збережіть.
Бо час мине і ми побачим,
Як діти лишать отчий дім.
І стане в ньому вже інакше,
І стане тихо й сумно в нім.
Та тільки в стінах того дому
Куточок кожен оживе.
Коли приїдуть діти знову,
Бо тут дитинство їх живе.