ПРИСВЯЧУЮ ВСІМ ТИМ, ХТО ДУМАЄ ЩО ЗА КОРДОНОМ ГРОШІ НА ДЕРЕВІ РОСТУТЬ......
Кожен ранок дивишся в вікно,
як сходить сонце крізь в небі хмари сині.
І в голові найперша думка:
"А , що там в нас на Україні?"
Там десь поля пахнуть житами,
там десь пшениця колоситься
і десь джерельну й чисту воду
несуть додому із криниці.
Хтось стукає зраненька молотком,
а хтось уже готує їсти.
І смачно пахне молоком,
і десь на хліб підходить тісто.
А в когось діти, тато , мама,
теж поглядом шукають у вікні,
і думають лиш про одне,
А що ж там на чужині?
А тут щодня всі на роботу,
можеш не можеш- мусиш йти.
І аж до вечора сеньйорі,
у віллі "драяти"кути,
Старих і хворих немічних старих,
треба то підіймати то
Шановний пане президент! Верніть той добрий документ Де жінка жінкою булла, Не бомжувала, а жила У 55 вона ж цвіла, а не обузою була Та скільки ж можна нам терпіти? І скільки ж можна вам нагліти? Ви ж жінку - Берегиню роду - Запрягли, мов коня в підводу, Добавили пенсійний вік Це жінка-мати, а не бик Колись ішли в 55, робочий стаж був-25 Тоді ж була у всіх робота, Була належная турбота, А в 56- куди їй йти? Роботу гарну де знайти? Заводи всі попросирали, Жінок усіх повиганяли! 2 роки стажу не хватає- І все, і пенсії немає. У місті ще б куди б не йшло, А у селі-одне село… Ще б очі й руки все б робили, А ноги - вже немає сили… Йдуть балачки про 63 Вже зовсім з розуму зійшли! Рівняються на загр