Іду в Твій храм – немов додому…
Іду за зціленням душі.
Я зізнаюся, як нікому,
І камінь падає з душі.
Як плавиться свіча, дивлюся…
(Крізь сльози вогник мерехтить)
Я образам святим молюся,
І прошу Господа простить
Всі мої помисли і дії…
Усе, що серденько ятрить.
(Я по-церковному не вмію,
За це я теж прошу простить…)
Я не свята, тому, буває,
Не те кажу, не так дивлюсь…
Страшних гріхів, ніби, немає,
А ноги в храм ведуть чомусь.
Теребовлянці, друзі, не скупіться - поділіться лайком під відео в ютубі, поширте і покажіть своїм друзям! Це шанс для нашої Трембульки отримати підтримку Фонду Кличка та розвивати спорт і надалі. Тримаймося разом і будемо сильні;)